Як Гостомель чинив опір окупації

Під час експедиції деокупованими населеними пунктами східного Полісся ми відвідали Гостомель. Це селище міського типу з його аеропортом «Антонов» було однією з ключових страчегічних цілей РФ на початку повномасштабного вторгнення. Окупанти планували використовувати аеропорт для висадки свого десанту та переміщення техніки, необхідної для захоплення столиці. Завдяки злагодженим діям різних підрозділів сил оборони України ворогові не вдалося втілити задумане.

За даними RebuildUA, сума завданих р*сіянами збитків у Гостомелі складає 9,5 млрд грн. Тисячі пошкоджених будівель, сотні закатованих і зниклих безвісти мирних жителів, знищений один із найбільших і найпотужніших літаків світу Ан-225 «Мрія» — ось спадщина «р*ского міра» у Гостомелі.

У цій серії «Деокупації» пресофіцер Бригади швидкого реагування НГУ Харитін Старський розповідає, як велися бої за Гостомель. Виконувач обов’язків гендиректора підприємства «Антонов» Євген Гаврилов показує, що залишили по собі р*сійські військові в аеропорту. А Володимир Захлюпаний, директор розграбованого Гостомельського ліцею, в якому жили загарбники, ділиться історіями про те, як цивільні пережили окупацію.

Watch on YouTube

"Парад" второй армии мира на Крещатике

Заскочил сегодня после работы на Крещатик посмотреть выставку российской военной техники, уничтоженной Вооруженными силами Украины. До этого уже я видел подобные выставки металлолома на Грушевского возле Национального военно-исторический музей Украиныи на Михайловской площади, но у этой совсем другой масштаб.

Россияне планировали провести военный парад на Крещатике через три дня после вторжения. Та не так сталося, як гадалося.

Отже, спонсор нашого показу - ЗСУ!

Watch on YouTube

Богдан Яременко: "Очень часто, читая новости, общаясь с жертвами российско-фашистских пыток и издевательств, читая нацистских лидеров общественного мнения, особенно когда слышишь перехват телефонных разговоров, когда матери, родители и жены российских мудо-богатырей призывают их убивать "хохлов", руки невольно сжимаются кулаки и хочется увидеть колонну этих "освободителей", которых немцев прогнали когда-то по Москве.

Но нельзя. Можно ненавидеть каждого из них, всех их вместе, но нельзя делать то, что делают они.

И эта идея выставить не пленных солдат, а технику, которая шла – не дошла, а потом ее уже мертвую дотащили – это прямо облегчение какое-то. Ведь все это должно было убить кого-то или многих из нас. И вот оно... Мертвое, изуродованное, сожженное, покрытое ржавчиной, ненужное, лишенное смысла и обесславленное."

P.S. Фото будут чуть позже.