![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
newsparkyЗа вісім років на війні парамедик Юлія Паєвська бачила, як вмирають люди та гинуть міста. Від поранень і обстрілів, несумісних із життям.
Під час Майдану Юлія рятувала поранених на Грушевського. Потім викладала тактичну медицину, а коли почалась війна на Донбасі, разом із створеним нею підрозділом добровольців "Янголи Тайри" евакуювала поранених українських бійців із передової.
"До Маріуполя понад 600", − відповідає вона на запитання, скільки життів урятували "янголи" до 24 лютого 2022-го. Три наступні тижні для неї злилися в один довгий день у маріупольському мобільному шпиталі, який став притулком для військових і цивільних.
16 березня Юлія Паєвська потрапила в полон, коли автобусом вивозила з Маріуполя у бік Запоріжжя жінок та дітей.
За день до цього їй удалося передати картку пам'яті зі своєї натільної камери журналістам Associated Press. Вони провезли карту через 15 російських блокпостів − 256 гігабайтів відеохроніки, знятої очевидцем агонії півмільйонного міста.
Про подробиці перебування в полоні Тайра говорить мало. Перші кілька днів без їжі та води. Мінус 10 кілограмів ваги за три місяці. 22 жінки у камері площею три на шість метрів. Щоденне, по кілька разів на день, виконання гімну Росії.
Юлія вийшла на волю 17 червня. Деталі обміну дотепер не розголошуються жодною зі сторін. Російські пропагандисти, які до того встигли випустити в ефір 47-хвилинний фільм "Тайра – жінка на прізвисько "Звір", назвали обмін Паєвської "верхом цинізму та плювком в обличчя нашим полоненим".
За місяць після звільнення Юлія Паєвська розповіла "Українській правді" про відчуття повноти життя на передовій, про те, чому на "нулі" не буває атеїстів, чому вона не відчуває щастя від смерті ворога, і про безцінний для неї досвід трьох тижнів у блокадному Маріуполі.
Далі – пряма мова Юлії.
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/07/26/7360082/
Під час Майдану Юлія рятувала поранених на Грушевського. Потім викладала тактичну медицину, а коли почалась війна на Донбасі, разом із створеним нею підрозділом добровольців "Янголи Тайри" евакуювала поранених українських бійців із передової.
"До Маріуполя понад 600", − відповідає вона на запитання, скільки життів урятували "янголи" до 24 лютого 2022-го. Три наступні тижні для неї злилися в один довгий день у маріупольському мобільному шпиталі, який став притулком для військових і цивільних.
16 березня Юлія Паєвська потрапила в полон, коли автобусом вивозила з Маріуполя у бік Запоріжжя жінок та дітей.
За день до цього їй удалося передати картку пам'яті зі своєї натільної камери журналістам Associated Press. Вони провезли карту через 15 російських блокпостів − 256 гігабайтів відеохроніки, знятої очевидцем агонії півмільйонного міста.
Про подробиці перебування в полоні Тайра говорить мало. Перші кілька днів без їжі та води. Мінус 10 кілограмів ваги за три місяці. 22 жінки у камері площею три на шість метрів. Щоденне, по кілька разів на день, виконання гімну Росії.
Юлія вийшла на волю 17 червня. Деталі обміну дотепер не розголошуються жодною зі сторін. Російські пропагандисти, які до того встигли випустити в ефір 47-хвилинний фільм "Тайра – жінка на прізвисько "Звір", назвали обмін Паєвської "верхом цинізму та плювком в обличчя нашим полоненим".
За місяць після звільнення Юлія Паєвська розповіла "Українській правді" про відчуття повноти життя на передовій, про те, чому на "нулі" не буває атеїстів, чому вона не відчуває щастя від смерті ворога, і про безцінний для неї досвід трьох тижнів у блокадному Маріуполі.
Далі – пряма мова Юлії.
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/07/26/7360082/
no subject
Date: 04/08/2022 16:50 (UTC)no subject
Date: 04/08/2022 17:17 (UTC)