Маленькі радощі
29/12/2022 16:05![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
newsparkyСьогодні в Україні був важкий ранок, але я хочу поділитися двома нещодавніми моментами, коли відчув справжню радість.
Позавчора мав відправити книгу olx-доставкою Укрпоштою. Вдень була тривога, тож пошта не працювала. Ввечері виходжу з робити, ніби світло є, пішов на пошту, що поруч. Заходжу, а там чоловік 10 у черзі. Постояв хвилин 5, плюнув та поїхав додому. Зайшов на пошту, що поруч з домом, світло є, але черга аж на вулицю, чоловік 40 не менше. Пішов додому.
Але я така хвора людина, яка як щось намітила собі на день і не зробила, то воно мені муляє. Тож о 19, за годину до закриття, пішов знов на пошту, буде світло – відправлю, не буде – вже завтра, я зробив, що міг. Прийшов, а там і світло є і черги нема. Я оформлю відправку, а мармиза моя так і світиться від радості.
І ще сьогоднішня історія. З шостої ранку була тривога, яка тривала майже п’ять годин, декілька хвиль пусків, прильоти, незрозуміла обстановка... А мені потрібно було терміново на роботу. Наземне метро не працювало, я відтягував-відтягував і врешті решт вирішив під’їхати електричкою до Почайни, а далі підземкою. І ось я о 10:41 сідаю у вагон електрички, а о 10:46 лунає відбій тривоги. Люди, які їхали наземним метро після відбою, кажуть там просто було стовпотворіння, а я встиг проскочити. Була радість і дяка Богу, що ми пережили ще один масований обстріл, а я ще й зробив вдалий вибір.
Позавчора мав відправити книгу olx-доставкою Укрпоштою. Вдень була тривога, тож пошта не працювала. Ввечері виходжу з робити, ніби світло є, пішов на пошту, що поруч. Заходжу, а там чоловік 10 у черзі. Постояв хвилин 5, плюнув та поїхав додому. Зайшов на пошту, що поруч з домом, світло є, але черга аж на вулицю, чоловік 40 не менше. Пішов додому.
Але я така хвора людина, яка як щось намітила собі на день і не зробила, то воно мені муляє. Тож о 19, за годину до закриття, пішов знов на пошту, буде світло – відправлю, не буде – вже завтра, я зробив, що міг. Прийшов, а там і світло є і черги нема. Я оформлю відправку, а мармиза моя так і світиться від радості.
І ще сьогоднішня історія. З шостої ранку була тривога, яка тривала майже п’ять годин, декілька хвиль пусків, прильоти, незрозуміла обстановка... А мені потрібно було терміново на роботу. Наземне метро не працювало, я відтягував-відтягував і врешті решт вирішив під’їхати електричкою до Почайни, а далі підземкою. І ось я о 10:41 сідаю у вагон електрички, а о 10:46 лунає відбій тривоги. Люди, які їхали наземним метро після відбою, кажуть там просто було стовпотворіння, а я встиг проскочити. Була радість і дяка Богу, що ми пережили ще один масований обстріл, а я ще й зробив вдалий вибір.
no subject
Date: 29/12/2022 14:16 (UTC)Круто) Гарна новина)
no subject
Date: 29/12/2022 14:33 (UTC)Саша, хорошей и мирной тебе встречи Нового Года, а ещё — пусть весь маразм закончится в Новогоднюю ночь и следующий год будем годом мирных переговоров!
no subject
Date: 29/12/2022 15:53 (UTC)no subject
Date: 29/12/2022 20:20 (UTC)иногда и чудеса случаются...
no subject
Date: 30/12/2022 00:27 (UTC)👍
no subject
Date: 30/12/2022 16:02 (UTC)Але я така хвора людина, яка як щось намітила собі на день і не зробила, то воно мені муляє.
Аналогично, + 100 500. КАК же сейчас сложно. До сих пор не могу перестроиться — я и так нервно-больная до этого была. Сейчас вообще(
no subject
Date: 30/12/2022 17:06 (UTC)no subject
Date: 30/12/2022 17:24 (UTC)Взаимно:) А что – есть куда?!)))
no subject
Date: 30/12/2022 18:24 (UTC)no subject
Date: 31/12/2022 20:49 (UTC)Сил нет уже:) Но – больше некуда!)))