![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
newsparkyПальців на лівій руці Борис Єльцин втратив у 11 років. Тоді він навчався у третьому чи четвертому класі. Йшла Друга світова війна, у Березниках було обладнано склади зі зброєю. Якось Борис проліз на склад у закритій церкві Усікнення глави Іоанна Предтечі та вкрав звідти дві ручні гранати РГД. Зі своєю здобиччю Єльцин повернувся до приятелів. Щоб подивитися, що там усередині, він бив по гранаті молотком. Інші хлопці спостерігали із безпечної відстані. Пролунав вибух. Борису відірвало великий, вказівний і кінчик середнього пальця лівої руки. Щоб зупинити розвиток гангрени, знадобилася ампутація.
Ось що згадував про це сам Єльцин:
"Війна, всі хлопці прагнули на фронт, але нас, звісно, не пускали. Робили пістолети, рушниці, навіть гармату. Вирішили знайти гранати та розібрати їх, щоб вивчити та зрозуміти, що там усередині. Я взявся проникнути до церкви (там був склад зброї). Вночі проліз через три смуги колючого дроту і, поки вартовий знаходився на іншому боці, пропилив грати у вікні, заліз усередину, взяв дві гранати РГД-33 із запалами і, на щастя, благополучно (вартовий стріляв без попередження) вибрався назад. Виїхали кілометрів за шістдесят у ліс, вирішили розібрати гранати. Здогадався все ж таки вмовити хлопців відійти метрів за сто: бив молотком, стоячи на колінах, а гранату поклав на камінь. А ось запал не вийняв, не знав. Вибух... і пальців нема. Хлопців не зачепило. Поки добиралися до міста, кілька разів непритомнів. У лікарні під розписку батька (почалася гангрена) зробили операцію, пальці відрізали, у школі я з'явився з перев'язаною рукою."
Подібне каліцтво лівої руки є і у колишнього генерального конструктора «Антонова» Дмитра Ківи. У нього залишився великий палець та культя від вказівного. Руку він намагається завжди ховати, але не завжди це виходить. Історію його втрати пальців мені знайти не вдалося. Можливо, щось трапилось, коли він був слюсарем на Харківському авіазаводі в кінці 50-х.
Ось що згадував про це сам Єльцин:
"Війна, всі хлопці прагнули на фронт, але нас, звісно, не пускали. Робили пістолети, рушниці, навіть гармату. Вирішили знайти гранати та розібрати їх, щоб вивчити та зрозуміти, що там усередині. Я взявся проникнути до церкви (там був склад зброї). Вночі проліз через три смуги колючого дроту і, поки вартовий знаходився на іншому боці, пропилив грати у вікні, заліз усередину, взяв дві гранати РГД-33 із запалами і, на щастя, благополучно (вартовий стріляв без попередження) вибрався назад. Виїхали кілометрів за шістдесят у ліс, вирішили розібрати гранати. Здогадався все ж таки вмовити хлопців відійти метрів за сто: бив молотком, стоячи на колінах, а гранату поклав на камінь. А ось запал не вийняв, не знав. Вибух... і пальців нема. Хлопців не зачепило. Поки добиралися до міста, кілька разів непритомнів. У лікарні під розписку батька (почалася гангрена) зробили операцію, пальці відрізали, у школі я з'явився з перев'язаною рукою."
Подібне каліцтво лівої руки є і у колишнього генерального конструктора «Антонова» Дмитра Ківи. У нього залишився великий палець та культя від вказівного. Руку він намагається завжди ховати, але не завжди це виходить. Історію його втрати пальців мені знайти не вдалося. Можливо, щось трапилось, коли він був слюсарем на Харківському авіазаводі в кінці 50-х.
