Будинок, в якому...
14/06/2023 16:55![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
newsparkyЄ в Києві на Андріївському узвозі будинок-музей Булгакова. Будинок цей був зведений 1888 року на замовлення і кошти дружини київського купця 2-ї гільдії Віри Літошенко за проєктом відомого київського архітектора Миколи Горденіна. На початку ХХ століття маєток належав купцю Захару Мировичу - представнику давнього українського козацького роду, почесному громадянину Києва, котрий крім цього будинку володів ще трьома сусідніми будівлями, які в комплексі утворювали садибу, але домовласник там не жив.
У 1906-1922 роках на другому поверсі мешкала родина професора Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова. 1909 року садиба перейшла у власність цивільного інженера Василя Листовничого, який був головним архітектором Київського військового округу. «Ми купували будинок разом з мешканцями» - згадувала дочка Листовничого. Родина нового господаря оселилася на першому поверсі, а частину кімнат, як і попередній власник, здавала в оренду родині Булгакових. У садибі тимчасово мешкав Михайло Булгаков із дружиною та мав свою лікарську практику. У культурній традиції називається домом Булгакова, або за іменем родини головних героїв булгаковського роману «Біла гвардія» - домом Турбіних.
07.04.23
У 1989 році Київський виконком ухвалив Рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи (проєкт - Ірини Малакової.) А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.
Ліворуч від входу на стіні висів барельєф з написом російською: “В этом доме жил известный русский советский писатель Михаил Булгаков. 1891-1940”.
01.09.12
Після повтомаштабного вторгенення рашистів, барельєф, як і все російське, стидливо прикрили пакетом для сміття:
01.04.23
А 18 травня цього року, в День музеїв, коли я проходив повз, побачив на будинку вже нову дошку, українською: “У цьому будинку в 1906-1919 роках жив видатний киянин, лікар, письменник Михаїл Булгаков. 1891-1940”.
18.05.23
18.05.23
Нову дошку одразу помітили й активісти на чолі з таким собі Олегом Слабоспицьким:
"Так званий "Літературно-меморіальний музей М. Булгакова", урочисто відкрив НОВУ меморіальну дошку на честь українофоба та маркера русского міра Міхаїла Булгакова. До дня його народження 15 травня 2023 року.
Вдумайтесь. Нову дошку на честь людини, яка стала символом "русского булгаковского Кієва", відвертого шовініста і українофоба, імперця, улюбленця Сталіна, ненависника української мови, який відверто висміював і зневажав усіх героїв визвольної боротьби за Незалежність. Його цитати і портрети масово використовують росіяни на тимчасово окупованих територіях. Як в окопах, так і на виставках та білбордах, промиваючи мізки молоді та дітям.
В той час коли тривають активні процеси дерусифікації та ім'я Булгакова нарешті масово зникає з назв вулиць разом з його дошками та пам'ятниками - у Києві без всяких погоджень відкривають нову дошку. Донедавна попередня дошка була завішена сміттєвим пакетом, як і кожен хороший русскій.
Інакше, ніж диверсією і відвертою роботою на ворога це не назвеш. Комунальний музей публічно відбілює російських покидьків та русскій Кієв."
Невздовзі після цього дошку облили червоною фарбою:
28.05.23
Слово Олегу Слабоспицькому: "На День Києва Булгаков заграв новими барвами. І це найменше, що він міг отримати за паплюження українського Києва у власних діях та творах:
"Оторванность киевлян от Москвы, тлетворная их близость к местам, где зарождались всякие Тютюники, и, наконец, порожденная 19-м годом уверенность в непрочности земного является причиной того, что в телеграммах, посылаемых с евбаза, они не видят ничего невероятного".
"Его отстроят, опять закипят его улицы, и станет над рекой, которую Гоголь любил, опять царственный город. А память о Петлюре да сгинет".
"Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо. Оговариваюсь раз и навсегда: я с уважением отношусь ко всем языкам и наречиям, но тем не менее киевские вывески необходимо переписать. Нельзя же в самом деле отбить в слове "гомеопатическая" букву "я" и думать, что благодаря этому аптека превратится из русской в украинскую".
"Киев-город", Міхаіл Булгаков (1923)"
Праворуч від музею під мішками з піском сидить на лавці і чекає своєї долі бронзовий Михайло Опанасович з натертим носом, адже Слабоспицький пообіцяв і до нього добратися. А цей добереться 100%, він Пушкіна зніс біля Автодорожнього, а тут якийсь Булгаков.
01.04.23
08.03.15
До речі, у цьому будинку жив також український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист Олександр Антонович Кошиць. Так що будинок можна буде не спалювати чи зносити, а відкрити там музей Кошиця.
07.04.23
Упс! Уточнення. З Кошицем не все так однозначно...
І на останок. Раніше над входом в музей висіла подвійна адреса російською "Андреевский спуск, 13 / Алексеевский спуск, 13:
01.09.12
01.09.12
Кажуть, причина, через яку Булгаков залишив у романі "Біла гвардія" дійсні назви всіх київських вулиць (Хрещатик, Володимирська, Царський сад, Володимирська гірка), а дві, найбільш тісно "прив'язані" до самих Турбін перейменував (Андріївський узвіз на Олексіївський, а Мало-Подвальну на Мало-Провальну), залишається загадкою. Хай вона вже так і залишеться загадкою назавжди. Як і те, скільки би це все ще так і стояло, аби росіяни не вторглися в Україну 24 лютого 2022 року...
01.09.12
Зараз тут так:
18.05.23
© Всі фото мої. Чим я і пишаюся.
P.S. А в музеї я так ні разу і не був. Вже і не хочеться.
Цікава стаття на тему:
У 1906-1922 роках на другому поверсі мешкала родина професора Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова. 1909 року садиба перейшла у власність цивільного інженера Василя Листовничого, який був головним архітектором Київського військового округу. «Ми купували будинок разом з мешканцями» - згадувала дочка Листовничого. Родина нового господаря оселилася на першому поверсі, а частину кімнат, як і попередній власник, здавала в оренду родині Булгакових. У садибі тимчасово мешкав Михайло Булгаков із дружиною та мав свою лікарську практику. У культурній традиції називається домом Булгакова, або за іменем родини головних героїв булгаковського роману «Біла гвардія» - домом Турбіних.
07.04.23
У 1989 році Київський виконком ухвалив Рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи (проєкт - Ірини Малакової.) А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.
Ліворуч від входу на стіні висів барельєф з написом російською: “В этом доме жил известный русский советский писатель Михаил Булгаков. 1891-1940”.
01.09.12
Після повтомаштабного вторгенення рашистів, барельєф, як і все російське, стидливо прикрили пакетом для сміття:
01.04.23
А 18 травня цього року, в День музеїв, коли я проходив повз, побачив на будинку вже нову дошку, українською: “У цьому будинку в 1906-1919 роках жив видатний киянин, лікар, письменник Михаїл Булгаков. 1891-1940”.
18.05.23
18.05.23
Нову дошку одразу помітили й активісти на чолі з таким собі Олегом Слабоспицьким:
"Так званий "Літературно-меморіальний музей М. Булгакова", урочисто відкрив НОВУ меморіальну дошку на честь українофоба та маркера русского міра Міхаїла Булгакова. До дня його народження 15 травня 2023 року.
Вдумайтесь. Нову дошку на честь людини, яка стала символом "русского булгаковского Кієва", відвертого шовініста і українофоба, імперця, улюбленця Сталіна, ненависника української мови, який відверто висміював і зневажав усіх героїв визвольної боротьби за Незалежність. Його цитати і портрети масово використовують росіяни на тимчасово окупованих територіях. Як в окопах, так і на виставках та білбордах, промиваючи мізки молоді та дітям.
В той час коли тривають активні процеси дерусифікації та ім'я Булгакова нарешті масово зникає з назв вулиць разом з його дошками та пам'ятниками - у Києві без всяких погоджень відкривають нову дошку. Донедавна попередня дошка була завішена сміттєвим пакетом, як і кожен хороший русскій.
Інакше, ніж диверсією і відвертою роботою на ворога це не назвеш. Комунальний музей публічно відбілює російських покидьків та русскій Кієв."
Невздовзі після цього дошку облили червоною фарбою:
28.05.23
Слово Олегу Слабоспицькому: "На День Києва Булгаков заграв новими барвами. І це найменше, що він міг отримати за паплюження українського Києва у власних діях та творах:
"Оторванность киевлян от Москвы, тлетворная их близость к местам, где зарождались всякие Тютюники, и, наконец, порожденная 19-м годом уверенность в непрочности земного является причиной того, что в телеграммах, посылаемых с евбаза, они не видят ничего невероятного".
"Его отстроят, опять закипят его улицы, и станет над рекой, которую Гоголь любил, опять царственный город. А память о Петлюре да сгинет".
"Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо. Оговариваюсь раз и навсегда: я с уважением отношусь ко всем языкам и наречиям, но тем не менее киевские вывески необходимо переписать. Нельзя же в самом деле отбить в слове "гомеопатическая" букву "я" и думать, что благодаря этому аптека превратится из русской в украинскую".
"Киев-город", Міхаіл Булгаков (1923)"
Праворуч від музею під мішками з піском сидить на лавці і чекає своєї долі бронзовий Михайло Опанасович з натертим носом, адже Слабоспицький пообіцяв і до нього добратися. А цей добереться 100%, він Пушкіна зніс біля Автодорожнього, а тут якийсь Булгаков.
01.04.23
08.03.15
До речі, у цьому будинку жив також український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист Олександр Антонович Кошиць. Так що будинок можна буде не спалювати чи зносити, а відкрити там музей Кошиця.
07.04.23
Упс! Уточнення. З Кошицем не все так однозначно...
"Поставимо крапку в питанні про музей Кошиця у цьому будинку. Олександр Кошиць ніколи там не жив. Меморіальну дошку встановили, спираючись на помилкові дані.
У Музеї однієї вулиці зберігається копія паспорта Кошиця, переданого туди його родичами, де чітко проставлені штампи із пропискою. Там видно, що насправді Кошиць мешкав у будинку за Андріївським узвозом, 22. Це підтверджують його мемуари. І другу дошку – на будинку, де він мешкав насправді, встановили завдяки зусиллям колективу музею Булгакова", – каже історикиня Ганна Путова.
На думку історикині, постать митця використовують для політичної боротьби і здається, що про нього згадали "для роздмухування скандалу".
Ганна Путова радить створити Музей Кошиця у будинку за Андріївським узвозом, 22, а не замість Музею Булгакова.
І на останок. Раніше над входом в музей висіла подвійна адреса російською "Андреевский спуск, 13 / Алексеевский спуск, 13:
01.09.12
01.09.12
Кажуть, причина, через яку Булгаков залишив у романі "Біла гвардія" дійсні назви всіх київських вулиць (Хрещатик, Володимирська, Царський сад, Володимирська гірка), а дві, найбільш тісно "прив'язані" до самих Турбін перейменував (Андріївський узвіз на Олексіївський, а Мало-Подвальну на Мало-Провальну), залишається загадкою. Хай вона вже так і залишеться загадкою назавжди. Як і те, скільки би це все ще так і стояло, аби росіяни не вторглися в Україну 24 лютого 2022 року...
01.09.12
Зараз тут так:
18.05.23
© Всі фото мої. Чим я і пишаюся.
P.S. А в музеї я так ні разу і не був. Вже і не хочеться.
Цікава стаття на тему:
no subject
Date: 14/06/2023 14:51 (UTC)о боже... чем Булгаков-то провинился??? никогда не был "красным" или "советским"....
no subject
Date: 14/06/2023 16:45 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 17:13 (UTC)да как-то он был.... анти-большевистским... только хорошо прятал это в текстах... а где большевики сидели — ему было всё равно... что Москва, что Киев... так мне кажется.
и принадлежал он и Украине, и России... (не надо путать с СССР и РФ) :0)
no subject
Date: 14/06/2023 18:39 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 18:42 (UTC)тогда — печально.
no subject
Date: 14/06/2023 20:04 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 20:41 (UTC)у нас правители.... хм... промолчу. нет парламентских слов.
и исторический опыт их ничему не учит...
no subject
Date: 14/06/2023 23:43 (UTC)no subject
Date: 15/06/2023 07:42 (UTC)Булгаков знаменитый украинофоб. Он ненавидел все украинское аж до зубовного скрежета.
no subject
Date: 15/06/2023 07:58 (UTC)не знал про такое.
no subject
Date: 15/06/2023 09:05 (UTC)Беда Булгакова в том, что не было у него иммунитета к московскому яду. А яд этот, вся атмосфера московская, безвозвратно превращает человека в русского фашиста, подсевшего на наркотик самовозвеличивания, из которого просто брызжет высокомерное презрение ко всем остальным.
no subject
Date: 15/06/2023 09:52 (UTC)понял. спасибо.
no subject
Date: 14/06/2023 16:46 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 17:07 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 18:43 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 18:45 (UTC)no subject
Date: 15/06/2023 11:17 (UTC)no subject
Date: 14/06/2023 20:40 (UTC)Последние два дня в Киеве, народ меня в музей затащил (я по музеям добровольно редко).
А так запоминающаяся была поездка.
В Севастополе на морские базы и украинского и русского флота ездили.
В Херсоне на плавнях нахрюкались горилкой вдрызг…
Представить тогда что в тех краях будет потом тогда было невозможно и в самом кошмарном сне.
no subject
Date: 14/06/2023 23:41 (UTC)no subject
Date: 15/06/2023 02:20 (UTC)Мы побывали в музее в 2011 году.
no subject
Date: 15/06/2023 09:24 (UTC)no subject
Date: 15/06/2023 11:19 (UTC)