newsparky | Прогулянка Києвом Йосипа Зекцера

Після цього поста вирішив пройтися по всім 14-ти будинкам, побудованим за проєктами архітектора Йосипа Зекцера. Побував за всіма адресами, окрім Грушевського, 16 - урядовий квартал через війну не весь зараз доступний пересічному громадянину.

Йосип Абрамович Зекцер (23 червня 1867, Вінниця, Поділля — 1933, Київ, УРСР) — інженер-технолог й архітектор, забудовник Києва в період з кінця 1890-х — до середини 1920-х років.

Йосип Зекцер народився в 1867 році на Поділлі (Вінниччина) в єврейській релігійній родині.

Навчався у Вінницькій гімназії. Попри бажання батьків зробити з молодого Йосипа рабина, той вибрав освіту інженера-технолога, яка за тодішнім законодавством, надавала право проводити будівництво. У 1891 закінчив хімічне відділення Харківського практичного технологічного інституту із званням інженера–технолога. Саме для покращення архітектурних навичок й отримання досвіду в містобудуванні, інженер Йосип Зекцер вирушає у навчальне стажування за кордон — він жив і працював у Парижі, Берліні та Відні.

Після повернення до Російської імперії Зекцер починає приватну будівничу практику у Вінниці. У 1897 році 30-річний Зекцер вже з 5-річним досвідом будівництва переїжджає до Києва, якому присвятив себе до кінця свого життя. У Києві він відкрив технічно-будівельне бюро і почав практику приватного архітектора. Найактивнішим періодом життя Й. Зекцера у творчому плані стали 1901—1914 роки, коли він звів більшість своїх будинків.

Жовтневий переворот 1917 року і подальші буремні події фактично припинили комерційне будівництво в Києві. Проте Йосип Зекцер не порвав з архітектурою, працюючи на різних посадах у різних містах, зокрема у Києві на посаді завідувача ремонтно-будівельного підвідділу комунальних установ міста.

1933 року життя Йосипа Зекцера трагічно перервалось — він потрапив під колеса трамваю. Архітектора відвезли у будинок Київського Товариства невідкладної допомоги (будівля, яку він сам проектував). За словами дочки Зекцера, останні слова перед операцією були: «Я багато будував, нехай будують інші». Він відмовився від маски з наркозом і невдовзі помер.

Йосип Зекцер є одним із забудовників центральної (тепер) частини Києва на межі XIX — ХХ сторіч, в період, коли місто дуже активно розвивалося, фактично визначивши «обличчя» Києва. Чимало будівель по вулиці Саксаганського зведені саме за проектами Зекцера. Архітектурні стилі, в яких працював архітектор, — звичні для тогочасного Києва еклектизм і модернізм, а також деякі рідкісніші (наприклад, венеційська готика).

Як і більшість колег, Йосип Зекцер спеціалізувався на комерційному будуванні, а саме будинки (часто прибуткові) значних підприємців міста, представників інтелектуальної еліти, лікарів, правників, артистів. Також виконував Зекцер замовлення від міста, зокрема, він спорудив комплекс будівель Київського Товариства невідкладної допомоги.

Багато в чому Зекцер спромігся випередити своїх конкурентів. Він вільно володів цілим арсеналом художніх стилів, і застосовував їх в залежності від ситуації, доцільності і, звісно, побажань й уподобань замовників. Відмітною рисою Зекцера стало найраціональніше використання ділянки забудови і житлової площини, знання і навички про що він безперечно почерпнув, стажуючись в європейських столицях. Справжньою візитівкою архітектора стали вільні планування всередині будинків.

Прибутковий будинок архітектора Я. Кривцова на вул. Десятинній № 13 (1890-і роки):