В суботу зустрів у метро легендарного фотографа Володимира Фаліна. Спочатку трохи сумнівався, він чи ні. А потім, коли відкинув сумніви, хотілося до нього підійти, привітатися, але він когось шукав у телефоні, а потім нарешті набрав номер і почав говорити. Під'їхав мій потяг і я поїхав геть. Ми бачилися один раз, у травні 2017-го. Він підписав мені два фотоальбоми і я з ним сфоткався на пам'ять. Дуже поважаю його та час від часу люблю погортати його книги. Тож можете уявити, як кортіло заговорити з ним. В принципі можна було і пропустити свій потяг заради такого. Але моя скромність. Радий був хоч побачити вас, Володимире Івановичу. Дай Бог вам здоров'я!



no subject
Date: 06/11/2023 19:29 (UTC)Тоже иногда бывает такое: потом долго думаю, почему же я этого не сделала?!
Но, как правило, наступает второй шанс – и тут я уже подготовлена:)))