Темна кімната
29/10/2024 21:12![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
newsparkyДочитав книгу The Dark Room, враженнями про яку тут вже двічі ділився. Зазвичай останнім часом я книги англійською мовою дочитую і одразу виставляю на продаж, але цю вирішив поки залишити. Неординарна вона. Не знаю, чи буду їх колись перечитувати, але хай стоїть поки на полиці, випромінює навколо енергію гарної книги.
Остання з трьох новел цієї книги називається Micha. Дія відбувається в 1998 році. 31-річний німець Міха дізнався, що його люблячий покійний дідусі під час Другої світової служив в Waffen SS. Воював на східному фронті, в Білорусії в 1944-му попав у полон і повернувся додому тільки через 12 років.
Міха став досліджувати минуле своїх співвітчизників і свого дідуся. Він хотів знати, чи вбивав той мирне населення, чи брав участь у знищенні євреїв. Врешті решт Міха приїхав до Білорусії і знайшов там людину, Йосипа Колесника, яка знала його дідуся. Міха довго не наважувався показати тому довоєнне фото діда. Боявся дізнатися правду. Навіть перший раз так і поїхав ні з чим додому. Але під час другого приїзду до Білорусії його побоювання виправдалися - Йосип підтвердив, дід вбивав. Як і сам Йосип, до речі, колоборант. І євреїв, і білорусів. Дідусь, який запам'ятався Місі доброю та світлою людиною, був не просто солдатом на війні, він був вбивцею...
Пройдуть роки, 40, 50 або 60 і росіяни поставлять собі питання: "А чим займався мій любий дідусь чи прадід під час російсько-української війни? Що ховається в тій темній кімнаті, куди мене ніколи не пускали мама з татом?". І хтось навіть приїде, як Міха, в Ірпінь, Бучу, Ізюм, Херсон і знайде тих, хто пам'ятає...
Остання з трьох новел цієї книги називається Micha. Дія відбувається в 1998 році. 31-річний німець Міха дізнався, що його люблячий покійний дідусі під час Другої світової служив в Waffen SS. Воював на східному фронті, в Білорусії в 1944-му попав у полон і повернувся додому тільки через 12 років.
Міха став досліджувати минуле своїх співвітчизників і свого дідуся. Він хотів знати, чи вбивав той мирне населення, чи брав участь у знищенні євреїв. Врешті решт Міха приїхав до Білорусії і знайшов там людину, Йосипа Колесника, яка знала його дідуся. Міха довго не наважувався показати тому довоєнне фото діда. Боявся дізнатися правду. Навіть перший раз так і поїхав ні з чим додому. Але під час другого приїзду до Білорусії його побоювання виправдалися - Йосип підтвердив, дід вбивав. Як і сам Йосип, до речі, колоборант. І євреїв, і білорусів. Дідусь, який запам'ятався Місі доброю та світлою людиною, був не просто солдатом на війні, він був вбивцею...
Пройдуть роки, 40, 50 або 60 і росіяни поставлять собі питання: "А чим займався мій любий дідусь чи прадід під час російсько-української війни? Що ховається в тій темній кімнаті, куди мене ніколи не пускали мама з татом?". І хтось навіть приїде, як Міха, в Ірпінь, Бучу, Ізюм, Херсон і знайде тих, хто пам'ятає...
