Військова хитрість
07/01/2025 11:44'У ніч проти 21 серпня 1968 року радянський літак Ан-24, що ідентифікував себе як цивільний борт, запросив термінову аварійну посадку на аеродромі "Рузина" в Празі. Після того, як чехи дозволили йому сісти, з надр "цивільного" борту ринули радянські спецназівці, які захопили диспетчерську вежу та забезпечили приземлення основної хвилі десанту. В російській літературі ця підлість стосовно "незалежної" країни досі називається "обманним маневром".
При звістці про вторгнення в кабінеті голови ЦК КПЧ Дубчека терміново зібралася Президія КПЧ. Обговорювалося прийняття заяви, яка засуджувала вторгнення. Більшість – 7 проголосувала проти 4 – "за" Але.
Вже о 4-й годині будівлю ЦК КПЧ було оточено радянськими військами, співробітники КДБ заарештували керівництво незалежної країни і негайно вивезли до Москви.
Водночас усі радянські ЗМІ кричали про те, що в ЧРСР відбувається заколот "буржуазії", яким керують, природно, із Держдепу США. Щоправда, про "печеньки" нічого не розповідали.
Оскільки ЧРСР мала доволі потужні збройні сили (250 тис солдатів і офіцерів при 3 тис. танках), які цілком могли розпочати бойові дії проти 500-тисячного угруповання окупантів, радянські генерали пішли на наступний крок.
На аеродром "Рузина" було запрошено нібито для переговорів найвище керівництво армії ЧРСР під гарантії недоторканності. Під чесне слово міністра оборони СРСР маршала Гречка. І відразу заарештовано. Це у комуністів називалося "військовою хитрістю".
...Через 46 років російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов дадуть гарантії безпеки українським військовим під Іловайськом, відкриють "зелений коридор", а потім розстріляють колони, що відходили, артилерією. Разом із двома десятками власних солдатів, які перебували в полоні в українців.
Воєнна хитрість така.
А ще через півроку російські військові дали "слово російського офіцера" не здійснювати ворожих дій в обмін на допуск до будівлі Донецького аеропорту для евакуації тіл своїх загиблих російських солдатів. І знову "воєнна хитрість": прикриваючись "чесним словом", росіяни замінували опорні конструкції будівлі, а потім підірвали її.
Можна згадати й більш ранні часи - особисте "чесне слово" Фрунзе, яке він дав офіцерам Врангеля в Криму, що якщо ті складуть зброю, то їм забезпечать безперешкодну евакуацію - 50 тисяч військових, що повірили йому, завантажили в баржі і втопили.
А ще раніше сам цар-батюшка дав "чесне нерушиме царське слово", що не зачепить мешканців Казані, якщо ті відкриють браму перед його військам. І вирізав усіх до ноги так, що сам не міг до міста в`їхати через гору тіл.
Кажуть, нині москва затіяла якісь таємні попередні переговори через посередників про мир. Мир - це гарно. Але ті, хто розмовлятимуть з кремлем, мають знати і пам`ятати історію. І що її "чесне слово" завжди закінчується одним: "воєнною хитрістю"...
Павло Бондаренко

При звістці про вторгнення в кабінеті голови ЦК КПЧ Дубчека терміново зібралася Президія КПЧ. Обговорювалося прийняття заяви, яка засуджувала вторгнення. Більшість – 7 проголосувала проти 4 – "за" Але.
Вже о 4-й годині будівлю ЦК КПЧ було оточено радянськими військами, співробітники КДБ заарештували керівництво незалежної країни і негайно вивезли до Москви.
Водночас усі радянські ЗМІ кричали про те, що в ЧРСР відбувається заколот "буржуазії", яким керують, природно, із Держдепу США. Щоправда, про "печеньки" нічого не розповідали.
Оскільки ЧРСР мала доволі потужні збройні сили (250 тис солдатів і офіцерів при 3 тис. танках), які цілком могли розпочати бойові дії проти 500-тисячного угруповання окупантів, радянські генерали пішли на наступний крок.
На аеродром "Рузина" було запрошено нібито для переговорів найвище керівництво армії ЧРСР під гарантії недоторканності. Під чесне слово міністра оборони СРСР маршала Гречка. І відразу заарештовано. Це у комуністів називалося "військовою хитрістю".
...Через 46 років російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов дадуть гарантії безпеки українським військовим під Іловайськом, відкриють "зелений коридор", а потім розстріляють колони, що відходили, артилерією. Разом із двома десятками власних солдатів, які перебували в полоні в українців.
Воєнна хитрість така.
А ще через півроку російські військові дали "слово російського офіцера" не здійснювати ворожих дій в обмін на допуск до будівлі Донецького аеропорту для евакуації тіл своїх загиблих російських солдатів. І знову "воєнна хитрість": прикриваючись "чесним словом", росіяни замінували опорні конструкції будівлі, а потім підірвали її.
Можна згадати й більш ранні часи - особисте "чесне слово" Фрунзе, яке він дав офіцерам Врангеля в Криму, що якщо ті складуть зброю, то їм забезпечать безперешкодну евакуацію - 50 тисяч військових, що повірили йому, завантажили в баржі і втопили.
А ще раніше сам цар-батюшка дав "чесне нерушиме царське слово", що не зачепить мешканців Казані, якщо ті відкриють браму перед його військам. І вирізав усіх до ноги так, що сам не міг до міста в`їхати через гору тіл.
Кажуть, нині москва затіяла якісь таємні попередні переговори через посередників про мир. Мир - це гарно. Але ті, хто розмовлятимуть з кремлем, мають знати і пам`ятати історію. І що її "чесне слово" завжди закінчується одним: "воєнною хитрістю"...
Павло Бондаренко


no subject
Date: 07/01/2025 12:07 (UTC)у меня командир взвода был там в 68-м... рассказывал с неохотой. Очень был интеллигентный старший лейтенант. Сказал, что ему будет стыдно всю жизнь за вторжение и что он участвовал. Хороший старлей был... он через пару месяцев ушёл на дембель, уволился из армии... давно это было...
no subject
Date: 07/01/2025 12:15 (UTC)no subject
Date: 07/01/2025 19:06 (UTC)1956 у венгрів по сценарію провокацій в дусі Москви-1993 і Києва-2014(при тому що у нас більшість "заготовок" лишилися не реалізованими, навіть команда Гіркіна з Києва злиняла за відсутності достатніх справжніх боєвих дій українців з українцями, бо ще в 2008 ватні інтелектуали марили планом на зразок "Операция Заводной Апельсин" ДЖадана, який реалізовувався просто наближенням до меж міста реактивних артилерійських систем і православними угрупуваннями російських нацистів в Лаврі, тобто, "корріних віруючих киян" на зразок відомого гівна у англоджерелах Глобального Юга, для якого кіно на Юкрейні має стати детонатором перепідлягання під Китай,адже і словянські дебіли, і американські антиглобалісти у побудові своїх візій "таємної глобальної політики" послуговуються художніми образами із Голівудщини, беручи "таємниці ЦРУ/дев'ять-11", тобто, пристосуючи художній жанр до електоральної й економічної картини)
вікі:«Развитие событий в Венгрии совпало по времени с Суэцким кризисом — 29 октября Израиль, а затем и члены НАТО Великобритания и Франция напали на поддерживавшийся СССР Египет с целью захвата Суэцкого канала, рядом с которым они высадили свои десанты.
(..)1—3 ноября в поддержку проведения военной операции в Венгрии высказались представители правительств ГДР, Чехословакии, Болгарии и делегация ЦК КПК. 1 ноября советские руководители встретились в Польше с польским и восточногерманским, а в Румынии с румынским, чехословацким и болгарским руководствами. В Москве находился специальный уполномоченный из Китая.
2 ноября делегация вылетела в Югославию. Хрущёв уже здесь сообщил Тито, что Кадар и Ференц Мюнних установили связь с Советским Союзом. Руководители всех государств, в том числе Польши, Югославии, Китая, которые поначалу приветствовали венгерские события, сошлись во мнении, что строй в Венгрии можно спасти лишь путём вооружённого вмешательства.
(...)3 ноября в Будапеште собирается совместный советско-венгерский комитет из числа советских военачальников и представителей венгерского правительства. Советская и венгерская делегации встречаются в здании венгерского парламента. Радио Будапешт объявляет о результатах переговоров — советская делегация пообещала, что никаких дальнейших перемещений советских войск через венгерскую границу не будет. Вскоре выяснилось, что это заявление советской делегации, как и сама её отправка для ведения переговоров, были отвлекающим манёвром«(...)
В ночь начала вторжения группы захвата под оперативным руководством Гребенника, Зырянова и Короткова упустили возможность схватить членов правительства Имре Надя и 4 ноября в 6:00 члены правительства Имре Надя вместе с семьями укрылись в посольстве Югославии — Тито пригласил их посетить Югославию. Громыко категорически настоял на том, что этого произойти не должно. 17 ноября Микоян, Суслов и Аристов предложили ЦК выманить Надя и членов его правительства, посулив им полную амнистию в обмен на признание допущенных ошибок. Премьер-министр Имре Надь и члены его правительства 22 ноября 1956 были обманным путём выманены из посольства Югославии, где они укрывались, — за ними был подан автобус, который якобы должен был развезти их по домам. В действительности же доставлять их домой не планировалось, за рулём автобуса был офицер КГБ, не говоривший по-венгерски, и сопровождали автобус также офицеры спецгруппы КГБ. Автобус свернул на первом перекрёстке от посольства, высадив пассажиров под дулами автоматов, после чего они были отправлены спецрейсом в Румынию. Затем они были возвращены в Венгрию, где над ними состоялся заранее подготовленный суд. Имре Надь и бывший министр обороны Пал Малетер были приговорены к смертной казни по обвинению в государственной измене.
Конев предполагал, что боевые действия будут завершены до 6 ноября (за неполные два дня), но сопротивление венгров оказалось столь ожесточённым, что активные боевые действия продолжались до 12 ноября»
no subject
Date: 08/01/2025 05:51 (UTC)no subject
Date: 30/01/2025 08:55 (UTC)там вообще к Амину как к себе домой зашли
ВИКИ
"План не был утверждён письменно ни главным военным советником С. Магометовым, ни главным советником КГБ Б. Ивановым, только устно[21], более того, командиру «мусульманского батальона» Хабибджану Холбаеву было сообщено, что в случае провала операция будет выставлена как его (Холбаева) пьяная выходка с соответствующими последствиями[24]. (https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
(https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
Планирование по непосредственному штурму и действиям внутри дворца проводилось командирами спецгрупп «Зенит» и «Гром» Яковом Семёновым и Михаилом Романовым, соответственно[25]. План дворца был известен только некоторым командирам и показан остальным бойцам штурмовых групп непосредственно перед началом операци.. (https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
(https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
.... (https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
(https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
При этом информация о планирующемся штурме была доведена только до спецгрупп КГБ и некоторых командиров «мусульманского батальона». (https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)
...... (https://ru.wikipedia.org/wiki/Штурм_дворца_Амина#:~:text=Штурм%20дворца%20Амина%2C%20или%20Операция,Армии%2027%20декабря%201979%20года.)"
в ментівсько-спецназівському міфоепосі ватосовкових надрочувателів на героїку руського/радянського оружия — штур дварца Аміна одна з улюблени цукеров для обсосування власної крутості
звідси http://loveread.ec/read_book.php?id=60657&p=1 (http://loveread.ec/read_book.php?id=60657&p=1) (http://loveread.ec/read_book.php?id=60657&p=1)
, казалось, что
проблема упирается только в захват власти и смену правителя.
В спешном порядке был сформирован "мусульманский" батальон
численностью в 700 человек. В него набирали бойцов спецназа азиатского
происхождения или просто похожих на южных людей. Солдаты батальона
носили форму армии Афганистана, их задачей считалась охрана резиденции
Амина.
Переворот начался 27 декабря 1979 года в 19.30 по местному времени силами
"исламского" батальона, штурмовой группой в количестве 50 человек,
укомплектованной офицерами спецназа, внешней разведки КГБ СССР и
прибывшими на аэродром Баграма бойцами Псковской и Витебской дивизии
ВДВ.
Мусульманский батальон должен захватить генеральный штаб, Министерство
внутренних дел, тюрьму Пули-Чархи, радиостанцию, узлы связи.
Перед штурмовой группой спецназа КГБ поставлена задача физического
уничтожения Амина
Офицеры КГБ, участвующие в захвате дворца, первоначально играли рольгостей. Именно они должны были обеспечивать личную безопасность главыАфганистана. По этой причине они знали о дворце все необходимое и имеливозможность заблаговременно на месте изучить объект последующегоштурма.Но то, что стало возможно в масштабах дворца, оказалось невозможно вмасштабах государства.Удачный старт оказался началом затяжной бесперспективной войны.Через Афганистан прошло более 500 000 советских солдат, на прямыевоенные нужды советское правительство израсходовало около 70 миллиардовдолларов.В 1989 году советские войска вернулись на свою территорию."